В Яцинівській сільській бібліотеці-філії до 155-річчя від дня народження української поетеси Лесі Українки відбулася поетична симфонія „Її вірші, як перли, многоцінні“. У залі, сповненій тиші та трепетного очікування, розгорнулося справжнє свято духу присвячене жінці, чиє слово стало камертоном української незламності. Назва заходу тонкою ниткою пройшла крізь кожну розповідь Бібліотекаря Надії Пантелюк, нанизуючи спогади, факти та емоції на полотно пам’яті. Спочатку присутні слухали про тихі дитячі літа Лесі Українки на Волині. Там у затишних стінах маєтку в Колодяжному формувався характер майбутньої поетеси. Особливу увагу бібліотекар приділила постатям батьків: Олені Пчілці — суворій, але мудрій наставниці, яка виплекала в доньці аристократизм духу та любов до рідного слова; Петру Косачу — людині безмежної доброти, який став для Лесі першим і найнадійнішим другом. Окремою, щемливою партією поетичної симфонії стала розповідь про почуття Лесі Українки до Сергія Мержинського. Це була не просто історія кохання, а висока трагедія самопожертви. Не оминули увагою і тернистий шлях боротьби поетеси з тяжкою недугою. Її життя називали „тридцятилітньою війною“ з болем, у якій вона вийшла переможницею не завдяки фізичній силі, а завдяки незламній волі. „Щоб не плакать, я сміялась…“ — ці рядки звучали не як скарга, а як життєве кредо жінки, що вміла перетворювати страждання на високе мистецтво. Захід супроводжувався віршами Лесі Українки, слайдовою презентацією, яка містила світлини, що доповнювали розповідь бібліотекаря та пісні на твори поетеси. Леся Українка — це жива енергія, яка продовжує пульсувати в кожному слові, нагадуючи нам про гідність, любов та непереможність людського духу.
Пирятинська публічна бібліотека
Полтавська область м. Пирятин вул. Соборна 21
