У Куріньківській сільській бібліотеці-філії до Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України оформлено виставку-шану „На щиті. Героям слава!“. На ній представлені книги, статті, світлини про мужність і патріотизм українських воїнів, про події сучасної війни та боротьбу за державність. І найголовніше – про нездоланний дух українців та безмежну любов до Батьківщини. Також тут є вірш користувачки бібліотеки Ганни Чепіної „Син України“ та біографічна довідка загиблих Героїв-односельців, які поклали своє життя за наше мирне майбутнє. 29 серпня… З цією датою пов’язаний один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни – вихід українських воїнів з оточення під Іловайськом у 2014 році, коли російське керівництво порушило домовленості і ворожі збройні сили впритул розстріляли з важкого озброєння колони українських військових. Невеличке місто на схід від Донецька у свідомості українців, з географічної точки, стало точкою болю. Тоді полягло 366 українських воїнів, 429 – зазнали поранень, 300 – опинилися в полоні, 158 – зникли безвісти. Смертельний для наших захисників „зелений коридор“ пролягав через поля із соняшниками. Саме під ними сотні українців поклали в боротьбі з ворогом свої життя на вівтар свободи, гинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Тому символом цього дня обрали квітку соняха, як уособлення скорботи за загиблими захисниками України. „Коли країну огорнула непроглядна темрява, вони соняхами запалали на полях української журби“ – Андрій Зелінський, військовий капелан. 29 серпня ми згадуємо не лише тих, хто загинув в Іловайській трагедії, а й десятки тисяч полеглих захисників і захисниць України в сучасній російсько-українській війні від 2014 року. Сьогодні, коли Україна переживає найбільше випробування в своїй новітній історії – збройну боротьбу проти російського агресора, цей день болить особливо гостро. Кожен сонях сьогодні — мов тихий уклін нашим Героям, які віддали найдорожче заради нашого життя і свободи. Ми не маємо права забути їхню жертву. Це наш святий обов’язок — зберігати пам’ять, дякувати й передавати цю вдячність наступним поколінням. Схилімо наші голови і вшануємо пам’ять наших Героїв України, які загинули за мирне небо над нами, за дитячий сміх, за нашу свободу. Пам’ятаймо наших Героїв кожної миті, кожної хвилини, кожного дня! Герої не вмирають! Вони житимуть у нашій пам’яті, книжках та спогадах.



