У Кейбелівській сільській бібліотеці-філії до Дня пам’яті жертв голодоморів оформлена виставка-реквієм „Жнива скорботи“. На ній представлені матеріали які в повній мірі розкривають всю правду геноциду українського народу та його наслідки. Окремий розділ виставки в подробицях розкриває страшну правду голоду в Полтавській області. Також доступні свідчення жителів села, які вижили під час радянського тоталітарного режиму.
Ти кажеш, не було голодомору?
І не було голодного села?
А бачив ти в селі пусту комору,
З якої зерна вимили дотла?
Як навіть марево виймали із печі
І забирали прямо із воршків.
Окрайці виривали з рук малечі,
Із торбиночок нужденних стариків?
Ти кажеш, не було голодомору?
Чого ж тоді, як був і урожай,
Усе з ціль викачували з двору-Греби,
Нічого людям не лишай!
Хто ж села, вимерлі на Україні,
Російським людом поспіль заселяв? Хто?
На чиєму це лежить сумлінні?
Імперський молох світ нам затуляв!
Хто бачив сам оту зловісну пору.
І пухлих, і померлих на шляхах.
І досі ще стоять вони в очах…
А кажеш-не було голодомору?
Дмитро Білоус
