У Вікторійській сільській бібліотеці-філії до 90-річчя від дня народження українського поета Василя Андрійовича Симоненка оформлена книжкова полиця “Незгасна зоря Симоненка”. Яскравого представника покоління шістдесятників Василя Симоненка за творчість, геніальну своєю простотою, мужню і безкомпромісну, Олесь Гончар назвав “витязем молодої української поезії”. Перша його збірка “Тиша і грім” побачила світ, коли йому було двадцять сім років. Через рік його не стало, а слава і визнання прийшли вже після смерті. Митець відчував себе часточкою рідного народу і пов’язував свою долю з драматичною історією України. Легко і просто називати себе сином народу і далеко не кожному випадає щастя бути достойним цього високого імені. Легко і просто говорити про свою любов до України і не кожному вдається справді любити її. Все своє життя Василь Андрійович прожив трепетною внутрішньою готовністю до подвигу. “Щось у мене було від діда Шевченка і від прадіда Сковороди”. В. Симоненко
