Одягнімо, друже, вишиванку
– наш чарівний український стрій.
Не для когось, не для забаганки,а для себе, вірний друже мій.
У Вікторійській сільській бібліотеці-філії відбулося засідання жіночого клубу „Лілея“ на якому членині зібралися на святкові посиденьки „Вишиванку одягаємо – Україну прославляємо”. Бібліотекар Алла Хохлова розповіла про унікальне явище духовно – матеріальної культури нашого народу – українську народну вишивку. Упродовж тисячоліть у народній вишивці знаходили і знаходять відображення думки і настрій людини, що її творила, красу природи, полохливий світ думок майстринь, їхні сподівання на кращу долю, людські вірування, оберегову символіку речей, позначених візерунком нитки і голки. Споконвіку українці свято шанували одяг, а особливо вишиту сорочку. Наші пращури вірили, що вона захищає людину не лише від негоди, а й від ворожих стріл. Вважалося, що сорочка, яка прилягає до тіла, є провідником прихованої у людини магічної сили, і водночас – це й оберіг. Народне прислів’я каже: “Без верби і калини нема України” . До сказаного слід додати: “І без вишивки”. Вишита сорочка давно стала українським народним символом- оберегом. Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, добре слово сусідів, традиційний звичай взаємодопомоги – це все родовідна пам’ять, наші символи, історія. Вірші “Вишиванка” та “Проводжала сина у дорогу” прочитала Євгенія Коломієць. Також присутні переглянули презентацію “Всесвітній день вишиванки” та відео “День вишиванки: цікаві факти“.
