Священна дата – 75 років від Дня Перемоги над фашизмом. 75 років з того дев’ятого квітучого травневого дня, як замовкли гармати найстрашнішої із війн. З того часу, як неймовірною ціною була повергнута ниць людиноненависницька ідеологія гітлеризму. Це – спільна Перемога світлих сил над темрявою! Це – наша Перемога і ми – сучасні українці – нащадки переможців!
Головна площа нашого міста пам’ятає, як ще пару десятиліть тому, 9 травня йшли ветерани святковою ходою на Пагорб Слави, і дзвін їхніх медалей на кітелях і гімнастерках перекривав кроки тисяч ніг… Час невблаганний, вони пішли у вічність… Але залишили по собі десятиліття мирного неба та спогади, фільми, книги. Бо це і є правда війни, правда, яку можуть розповісти тільки автори – фронтовики. Це той момент істини, що тепер залишиться назавжди!
«Момент істини» – таку назву має найвідоміший в історії вітчизняної літератури роман про контррозвідку в часи війни 1941–1945 років. На сьогоднішній день вийшло понад 130-ти видань роману 37 мовами світу.
Восени 41-го майбутній автор книги Володимир Богомолов п’ятнадцятирічним підлітком пішов на фронт добровольцем, додавши собі два роки. Його бойовий шлях – від рядового до командира розвідувальної роти стрілецької дивізії. На початку 42-го Богомолова було тяжко поранено… Та попереду в його військовій біографії – форсування Дніпра і Вісли, визволення Житомира, Кіровоградська наступальна операція. Він прийматиме участь у бойових діях на території Білорусії і Польщі, Східної Пруссії та Німеччини. Після переможного 45-го молодий офіцер продовжив служити в системі Головного розвідувального управління Генерального штабу. Та в 25 років його комісували за станом здоров’я.
«Запалом для роману, – розповідав Володимир Йосипович, – стала книга з історії розвідки для службового використання». Він першим торкнувся діяльності однієї з найбільш таємничих, міфологізованих, навіть одіозних організацій під назвою СМЕРШ (смерть шпигунам). Книга створювалася ретельно і довго. Начерки для неї письменник став робити ще на початку 60-х років. «Момент істини» заснований на реальних документах. І герої мають реальних прототипів. Окремі глави роману публікувалися в 1965–1970 роках, але повністю роман побачив світ у 1974 році в журналі «Новый мир».
Тема роману відразу зацікавила кінематографістів. За кіновтілення першим взявся у 1975 році відомий литовський режисер Вітаускас Жалакявічус, який до цього зняв знамениту картину «Ніхто не хотів помирати». Та спроба виявилася невдалою Друга екранізація роману з’явилася тільки через 25 років. Наважився на зйомки у 1999 році відомий білоруський режисер Михайло Пташук.
Фільм «У серпні 44-го» одразу став класикою. Пташук зняв реалістичний фільм про війну, достовірно показав будні військової контррозвідки. У фільмі детально відтворена атмосфера того часу, масштабні масові сцени.
Однак, Володимиру Богомолову не сподобався результат. Він, як автор сценарію, дуже критично поставився до відзнятого матеріалу і, навіть, не захотів, щоб його ім’я було в титрах. Письменник не побачив психологічного пояснення деяких вчинків героїв.
Та все ж завдяки чудовій грі темпераментного Владислава Галкіна, шляхетної Беати Тишкевич, гучного велетня Олексія Петренка фільм вийшов щирим і реалістичним. У головній ролі, капітана Альохіна, знявся талановитий актор Євген Миронов. Саме він і примирив письменника і режисера.
Роман «Момент істини» – не єдиний екранізований твір Володимира Богомолова. За мотивами повісті «Іван» Андрій Тарковський у 1962 році зняв відомий фільм «Іванове дитинство», удостоєний найвищої премії Венеціанського кінофестивалю «Золотий лев».
У 2003 році Володимир Богомолов був нагороджений дипломом та медаллю ЮНЕСКО «За видатний вклад в світову літературу» за «гуманізацію жорстокого військового ремесла».
Тож на екрані – герої фільму «У серпні 44-го»: люди, імена яких немає на шпальтах підручників історії, але вони справжні герої свого часу, які беруть на себе неймовірно велику відповідальність. Без них була б неможлива Перемога!
Із великим Святом, Вас! Приємного перегляду.